опік

-у, ч.

1) Пошкодження тканини тіла людини або тварини вогнем, сонячним промінням, хімічними речовинами або чим-небудь гарячим. || Місце на тілі людини або тварини з таким пошкодженням. || Відчуття, схожі на ті, які викликає що-небудь гаряче, їдке, пекуче.

••

Електри́чні о́піки — опіки, які виникають при проходженні крізь тканини електричного струму.

Промене́ві о́піки — ураження, що виникають внаслідок місцевої дії на шкіру іонізуючого випромінювання.

Світлові́ о́піки — термічні опіки, які виникають внаслідок інтенсивного світлового випромінювання.

Со́нячні о́піки — опіки шкіри, які виникають внаслідок дії сонячного випромінювання.

Термі́чні о́піки — опіки, що виникають внаслідок дії джерел тепла (полум'я, розжарених металів, променевої енергії та ін.).

Хімі́чні о́піки — опіки, що спричинюються дією будь-якої хімічної речовини.

2) Пошкодження листя і стебел рослин сонячним промінням, морозом, хімічними речовинами і т. ін. Бактеріальний опік. Грибний опік сливи.